Особливості використання сучасної української мови при подоланні академічних прогалин під час вивчення природничих предметів

Abstract

У статті розглянуто проблему переходу здобувачів освіти з російської мови навчання на українську в контексті опанування природничо-математичної термінології. Питання набуває особливої актуальності в умовах воєнного часу, коли значна частина учнів змінила мовне середовище, пережила перерви в навчанні та зіткнулася з порушенням раніше сформованих когнітивно-мовних зв’язків. Автори аналізують сучасний стан мовної політики України, окреслюючи законодавчі підстави переходу на державну мову та підкреслюючи, що цей процес передбачає не лише технічну зміну мови викладання, а й глибоку перебудову способу мислення учнів, сформованого попереднім російськомовним досвідом. У роботі обґрунтовано психолінгвістичні механізми, що лежать в основі труднощів засвоєння українських термінів: невідповідність між уже наявними поняттєвими структурами та новими лексичними формами, хибні асоціації, багатозначність слів, а також відсутність сталих семантичних орієнтирів. Особлива увага приділена аналізу конкретних прикладів із математики, фізики та хімії, де різниця між українськими й російськими термінами суттєво впливає на точність наукового мислення. Показано, що терміни на кшталт «добуток», «стала», «опір», «потужність», «гідроген» чи «неполярний зв’язок» викликають у російськомовних учнів помилки через переосмислення за аналогією з російськими відповідниками. Важливою складовою дослідження є висвітлення ролі вчителя під час мовного переходу. Наголошено, що ефективне впровадження української термінології потребує цілеспрямованої педагогічної підтримки: використання наочності, порівняльного перекладу, систематичного відпрацювання термінів, а також формування доброзичливої атмосфери у класі. Підкреслено, що мовні помилки учнів не повинні бути підставою для зниження оцінок, оскільки вони зумовлені об’єктивними когнітивними труднощами. Стаття містить практичні рекомендації для педагогів щодо організації навчального процесу в умовах мовного переходу та окреслює психологічні чинники, які впливають на успішність засвоєння природничої термінології. Матеріали дослідження можуть бути корисними вчителям, адміністраціям шкіл, методистам та розробникам освітніх програм, зокрема у післявоєнний період, коли питання подолання академічних втрат і мовної асиметрії стає ключовим у забезпеченні якісної освіти.The article examines the challenges faced by students transitioning from Russian-medium instruction to Ukrainian in the context of mastering terminology in the natural and mathematical sciences. This issue has become particularly urgent during wartime, as a significant proportion of students have changed their linguistic environment, experienced interruptions in learning, and encountered disruptions in previously formed cognitive-linguistic connections. The authors analyze the current state of Ukraine’s language policy, outlining the legislative foundations for the transition to the state language and emphasizing that this process involves not only the technical replacement of the language of instruction, but also a profound restructuring of students’ thinking, shaped by their prior Russian-language educational experience. The study substantiates the psycholinguistic mechanisms underlying the difficulties associated with acquiring Ukrainian scientific terminology: the mismatch between existing conceptual structures and new lexical forms, false associations, polysemy, and the absence of stable semantic anchors. Particular attention is given to examples from mathematics, physics, and chemistry, where differences between Ukrainian and Russian terms significantly influence the accuracy of scientific reasoning. It is demonstrated that terms such as “product,” “constant,” “resistance,” “power,” “hydrogen,” and “non-polar bond” often lead to errors among Russian-speaking students due to reinterpretation based on the semantics of the Russian equivalents. An important component of the research is the role of the teacher during the linguistic transition. The article emphasizes that effective implementation of Ukrainian terminology requires targeted pedagogical support, including the use of visual aids, comparative translation, systematic reinforcement of terms, and the creation of a supportive classroom atmosphere. It is noted that students’ linguistic errors should not serve as grounds for lowering grades, as they stem from objective cognitive challenges. The article offers practical recommendations for educators on organizing instruction during the transition to Ukrainian-language learning and identifies psychological factors that influence the successful assimilation of natural science terminology. The findings may be useful for teachers, school administrators, methodologists, and curriculum developers, especially in the post-war period, when addressing academic learning loss and linguistic asymmetry becomes essential for ensuring high-quality education.