Сюрреалістичні тенденції сучасної аудіовізуальної культури: кінематографічний аспект

Abstract

У статті досліджено проблематику впливу сюрреалізму на сучасну аудіовізуальну культуру на прикладі кінематографа. Уточнено основні принципи та ідеї (на основі аналізу маніфесту А. Бретона), а також особливості формування і розвитку сюрреалізму в кінематографі 1920–1930-х рр. («Андалунський пес» Л. Бунюеля і С. Далі, 1928 р. та ін.). Констатовано, що сюрреалізм справив глибокий вплив на кіно та кінематограф, створивши унікальний жанр, який кидає виклик традиційним структурам оповіді та охоплює дивне й абстрактне. Простежено еволюцію сюрреалістичного кіно протягом ХХ – першої чверті ХХІ ст. Проаналізовано фільми «Малхолланд Драйв» Д. Лінча (2001 р.), «Дивергент» Н. Бергера (2014 р.), «Початок» К. Нолана (2010 р.) та окреслено специфіку сюрреалістичних проявів і особливості режисерських інтерпретацій сюрреалістичних мотивів на сучасному етапі. Виявлено особливості побудови сюрреалістичного кінематографічного твору крізь призму особливостей побудови сюрреалістичних просторів. Як джерело натхнення для сучасного кінематографа, сюрреалізм бере ідею відірвану від реальності, що перебуває поза межами реальності та межами розуму, як керівну ідеологію свого створення. Символізм може позиціонуватися як образ мислення, що відкриває індивідууму постійну можливість прояву світу різноманітними способами, що не можуть і не повинні бути категорично поясненими в логічних термінах. Сучасні сюрреалістичні тенденції аудіовізуальної культури засвідчують прагнення побачити світ за межами соціальних умовностей. У цьому контексті кінематограф продовжує лишатися унікальним засобом, наділеним величезним потенціалом надихати й відновлювати втрачене (міфічне) бачення світу. Поняття сюрреалістичності засновується на прагненні нової свідомості засобами досвіду «розширеної душі» митця-філософа, що ефективно реалізується засобами кінематографа.The article examines the issue of the influence of surrealism on modern audiovisual culture using the example of cinema. The main principles and ideas are specified (based on the analysis of A. Breton's manifesto), as well as the features of the formation and development of surrealism in cinema of the 1920s and 1930s (“Un Chien Andalou” by L. Buñuel and S. Dali, 1928, etc.). It is stated that surrealism had a profound impact on cinema and cinema, creating a unique genre that challenges traditional narrative structures and embraces the strange and abstract. The evolution of surrealist cinema during the 20th and first quarter of the 21st centuries is traced. The films “Mulholland Drive” by D. Lynch (2001), N. Berger's “Divergent” (2014), and K. Nolan's “Inception” (2010) are outlined, and the specifics of surrealistic manifestations and the features of directorial interpretations of surrealistic motifs at the present stage are outlined. The features of the construction of a surrealistic cinematic work through the prism of the features of the construction of surrealistic spaces are revealed. As a source of inspiration for modern cinema, surrealism takes an idea detached from reality, located beyond the boundaries of reality and the boundaries of reason, as the guiding ideology of its creation. Symbolism can be positioned as an image of thinking that opens up to the individual the constant possibility of manifesting the world in various ways that cannot and should not be categorically explained in logical terms. Modern surrealistic trends in audiovisual culture testify to the desire to see the world beyond social conventions. In this context, cinema continues to remain a unique medium, endowed with enormous potential to inspire and restore a lost (mythical) vision of the world. The concept of surrealism is based on the desire for a new consciousness through the experience of the “expanded soul” of the artist-philosopher, which is effectively realized through the means of cinema.