Publication: Світоглядно-ціннісний і соціально-правовий статус свободи совісті як об’єкт наукового дискурсу
Loading...
Date
Authors
Єнакаке, Юліян Адамович
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
Статтю присвячено релігієзнавчому витлумаченню поняття свободи совісті як багатоаспектного об’єкта філософського дискурсу. Свобода совісті безпосередньо пов’язана зі свободою віросповідання (релігії), а отже, функціонує також як правовий інститут, постаючи континуумом конституційних норм, законодавчих гарантій, нормативних документів та юридичних механізмів, що покликані забезпечити її вільну реалізацію. Україна, ставши на шлях демократизації та європейської інтеграції, активно інтегрує власну нормативно-правову систему правових гарантій свободи совісті, релігійних переконань, свободи буття релігії, Церкви та релігійних організацій у міжнародне законодавче поле, узгоджуючи національну систему забезпечення релігійних прав і свобод громадян із загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права.
З огляду на цю парадигму, у статті головний дослідницький фокус спроєктовано на релігієзнавчо-філософську та соціальну-правову об’єктивацію свободи совісті й віросповідання, що зазвичай редукується до поняття «свобода релігії», або «релігійна свобода», а витлумачується – у контексті ставлення людини до релігії, іманентного її права вірити або не вірити, виявляти свої релігійні переконання або «тримати» в собі. Звідси культивується твердження, що подібне ототожнення, а надто ж «звужений» підхід, суттєво нівелюють справжню багатоаспектність цієї проблематики й унеможливлюють об’єктивність його комплексного осмислення.
Провідна ідея і новизна статті полягають в спробі обґрунтувати концепт свобода віросповідання лише як один, проте доволі суттєвий елемент структури свободи совісті, оскільки ці поняття взаємопов’язані, однак – не тотожні, адже свобода совісті охоплює все різноманіття форм світоглядної орієнтації та самовизначення особистості. Складність і неординарність релігієзнавчо-правового аналізу свободи совісті зумовлена тим, що поняття «свобода совісті» вилучено з юридичного вжитку на конституційному рівні: стаття 35 Конституції України право на свободу світогляду тлумачить лише як релігійну свобод, а терміни «свобода совісті» і «атеїстичні переконання» взагалі відсутні. Це не лише значно обмежує зміст цих понять, а й ускладнює релігієзнавчо-правове витлумачення їх функціонально-ціннісної природи та потенціалу. З огляду на це, актуалізується проблема визначити чіткі критерії для розмежування понять «свобода думки», «свобода совісті», «свобода релігії», що загострює потребу міждисциплінарного уточнення понятійного апарату, принаймні релігієзнавчого та правового трактування свободи совісті, релігійних переконань і того, що з них випливає.
The article provides a religious analysis of the specifics of the functioning of religion as a socio-legal institution and an interpretation of the main content of the concept of freedom of conscience as a multifaceted object of philosophical discourse, since freedom of conscience is directly related to freedom of religion and represents a continuum of constitutional norms, legislative guarantees, regulatory documents, and legal mechanisms designed to ensure its free implementation. Based on the fact that Ukraine has embarked on the path of democratization and European integration, it faces difficult tasks and challenges – to integrate its own regulatory and legal system of legal guarantees of freedom of conscience, religious beliefs, freedom of religion, the Church and religious organizations into the international legislative field. This requires clear coordination of the national system for ensuring religious rights and freedoms of citizens with generally recognized principles and norms of international law. The main research focus of the article is designed on the religious-philosophical and socio-legal objectification of freedom of conscience and religion. The main idea and novelty of the article lies in an attempt to substantiate the concept of freedom of religion as only one, but quite an essential element of the structure of freedom of conscience, since these concepts are interconnected, but not identical, because freedom of conscience encompasses the entire variety of forms of ideological orientation and self-determination of the individual. The complexity of the religious and legal analysis of freedom of conscience is due to the fact that the concept of “freedom of conscience” has been removed from legal use at the constitutional level: Article 35 of the Constitution of Ukraine interprets the right to freedom of worldview only as religious freedom, and the terms “freedom of conscience” and “atheistic beliefs” are completely absent, which not only limits the content of these concepts, but also complicates the religious and legal interpretation of their functional and value nature and potential. In this context, the problem of determining criteria for distinguishing the concepts of “freedom of thought”, “freedom of conscience”, “freedom of religion” is becoming more urgent, which exacerbates the need for interdisciplinary clarification of the conceptual apparatus and, in particular, the religious studies and legal interpretation of freedom of conscience, religious beliefs and everything related to them.
The article provides a religious analysis of the specifics of the functioning of religion as a socio-legal institution and an interpretation of the main content of the concept of freedom of conscience as a multifaceted object of philosophical discourse, since freedom of conscience is directly related to freedom of religion and represents a continuum of constitutional norms, legislative guarantees, regulatory documents, and legal mechanisms designed to ensure its free implementation. Based on the fact that Ukraine has embarked on the path of democratization and European integration, it faces difficult tasks and challenges – to integrate its own regulatory and legal system of legal guarantees of freedom of conscience, religious beliefs, freedom of religion, the Church and religious organizations into the international legislative field. This requires clear coordination of the national system for ensuring religious rights and freedoms of citizens with generally recognized principles and norms of international law. The main research focus of the article is designed on the religious-philosophical and socio-legal objectification of freedom of conscience and religion. The main idea and novelty of the article lies in an attempt to substantiate the concept of freedom of religion as only one, but quite an essential element of the structure of freedom of conscience, since these concepts are interconnected, but not identical, because freedom of conscience encompasses the entire variety of forms of ideological orientation and self-determination of the individual. The complexity of the religious and legal analysis of freedom of conscience is due to the fact that the concept of “freedom of conscience” has been removed from legal use at the constitutional level: Article 35 of the Constitution of Ukraine interprets the right to freedom of worldview only as religious freedom, and the terms “freedom of conscience” and “atheistic beliefs” are completely absent, which not only limits the content of these concepts, but also complicates the religious and legal interpretation of their functional and value nature and potential. In this context, the problem of determining criteria for distinguishing the concepts of “freedom of thought”, “freedom of conscience”, “freedom of religion” is becoming more urgent, which exacerbates the need for interdisciplinary clarification of the conceptual apparatus and, in particular, the religious studies and legal interpretation of freedom of conscience, religious beliefs and everything related to them.
Description
Keywords
аксіологічний потенціал, ідейно-ціннісна природа свободи совісті, свобода релігії, віросповідання, Церква, релігійна організація, філософсько-правовий дискурс, релігієзнавча концептуалізація, axiological potential, ideological and value nature of freedom of conscience, freedom of religion, religion, Church, religious organization, philosophical and legal discourse, religious studies conceptualization
Citation
Єнакаке, Ю. А. Світоглядно-ціннісний і соціально-правовий статус свободи совісті як об’єкт наукового дискурсу / Ю. А. Єнакаке // Культурологічний альманах / Український державний університет імені Михайла Драгоманова. – Київ : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 4 (16). – С. 20-28. DOI https://doi.org/https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.4.3