Трансформація гуманістичних ідей у нормативному полі вітчизняної освіти

Abstract

У статті розглянуто трансформацію гуманістичних принципів та ціннісних орієнтирів у нормативному полі вітчизняної освіти. Актуальність досліджуваної проблеми зумовлена інтенсивним розвитком освіти у контексті інтеграції до європейського простору задля посилення людиноцентричних аспектів у нормативних актах. Мета статті полягає у тому, щоб проаналізувати гуманістичні тенденції розвитку освіти у базових вітчизняних нормативно-правових актах та окреслити основні напрямки подальшого їх вдосконалення. Наголошено на потребі розкриття змістових аспектів окремих документів, спрямованих на дослідження траєкторії майбутнього вектора розвитку державної освітньої політики на гуманістичних засадах. На основі аналізу наукових джерел та нормативної бази освіти продемонстровано поступове зміщення акценту із ідеологічних радянських підходів до поглиблення гуманістичних концептів освітнього простору та становлення особистісно орієнтованої освіти. Підкреслено, що базові засади цих змін закріплені в Конституції України, що дало можливість створення національного освітнього законодавства. Наголошено на пріоритетності гуманізації освіти в основних документах незалежної України. Зокрема виокремлено нові вектори розвитку освіти, які задекларовані в нормативному полі. Переваги гуманістичного контексту у вітчизняних нормативних документах розкриті у таблиці, яка демонструє порівняння двох Законів «Про освіту» (1991 р. і 2017 р.). Попри соціальні зміни, викликані військовою агресією, дослідження нормативно-правової бази продовжується. Науковці на основі прогнозів виокремлюють нові гуманістичні тенденції розвитку освіти, що зумовлює потребу оновлення та нормативного регулювання таких проблем, як: освіта дорослих, безоплатний досвід до освіти учасникам бойових дій; розробка нормативних засад щодо використання штучного інтелекту в освітньому процесі; правове забезпечення збереження особистих даних учасників освітнього процесу; розвитку системи психологічної допомоги. Подальшого розвитку потребують дослідження, пов’язані із приведенням правових норм освіти до європейських стандартів.The article deals with the transformation of humanistic principles and values in the normative field of national education. The relevance of the problem under study is due to the intensive development of education in the context of integration into the European space to enhance human -centric aspects in normative acts. The purpose of the article is to analyze the humanistic tendencies of educational development in basic domestic normative legal acts and to outline the main directions of their further improvement. The need to disclose the content aspects of individual documents aimed at exploring the trajectory of the future vector of development of state educational policy on a humanistic basis is emphasized. On the basis of the analysis of scientific sources and the normative framework of education, a gradual displacement of the emphasis from the ideological Soviet approaches to the deepening of humanistic concepts of educational space and the formation of personally oriented education is demonstrated. Emphasized that the basic principles of these changes are enshrined in the Constitution of Ukraine, which made it possible to create national-educational legislation. The priority of humanization of education in the main documents of independent Ukraine is emphasized. In particular, new vectors of educational development, which are declared in the regulatory field, are distinguished. The advantages of humanistic context in domestic regulatory documents are revealed in the table, which demonstrates the comparison of two laws on education (1991 and 2017). Despite the social changes caused by military aggression, the study of the regulatory framework continues. Scientists on the basis of forecasts distinguish new humanistic tendencies of education development, which necessitates updating and regulatory regulation of problems such as: adult education, free experience in the education of combatants, development of normative principles for the use of artificial intelligence in the educational process, legal support of personal assistance. Further development requires research related to bringing legal norms of education to European standards.