Формування здоров’язбережувальної компетентності здобувачів вищої освіти засобами фізичної культури

Abstract

У статті розглянуто проблему формування здоров’язбережувальної компетентності здобувачів вищої освіти засобами фізичної культури. Показано, що фізична культура є ефективним інструментом розвитку мотивації до здорового способу життя, саморегуляції та профілактики захворювань. Проаналізовано сучасні підходи до організації фізичного виховання з урахуванням індивідуальних особливостей студентів. Акцент зроблено на важливості психофізіологічної саморегуляції та впровадженні інноваційних здоров’язбережувальних технологій. Визначено роль міждисциплінарної взаємодії у створенні цілісного освітнього середовища. Розкрито значення соціальної активності студентів у контексті формування відповідального ставлення до здоров’я. Підкреслено необхідність оновлення змісту навчальних програм з фізичної культури відповідно до сучасних викликів. Результати дослідження підтверджують високий потенціал фізичної культури у забезпеченні фізичного, психічного та соціального благополуччя молоді.In the context of modern educational transformation, the development of health-preserving competence among higher education students is a key priority. This competence integrates knowledge about health, self-regulation skills, and intrinsic motivation for a healthy lifestyle. Physical culture plays a central role as a means of fostering psychophysical development, preventing diseases, and encouraging responsible health behaviors. The study highlights the pedagogical potential of adaptive and individualized physical education programs, which consider students' health status, physical preparedness, and motivation. Emphasis is placed on the implementation of modern fitness practices, digital tools, and interdisciplinary collaboration with health sciences and psychology. The importance of internal motivation, self-regulation techniques, and social activity through sports initiatives is underlined. Research confirms that systematic physical activity improves students’ physical and mental well-being, academic performance, and life quality. A comprehensive, student-centered approach is essential for effectively forming health-preserving competence in higher education.