The political potential of the digital generation

Abstract

The purpose of this study was to identify the specific features of young people’s political activity in the context of digital transformation and to assess the potential of digital tools to overcome the crisis of trust in democratic institutions. The study employed a case study method to analyse digital “revolutions”, a comparative analysis of the levels of political activity of young people in different countries, and a content analysis of social media to investigate new forms of political participation. The findings of the study revealed substantial differences in young people’s political engagement between developed and developing democracies. Developed countries show a declining trend in conventional forms of political participation, while the role of digital platforms in political mobilisation is growing. In developing countries, digital technologies are often used as a tool for protest and struggle against authoritarian regimes. The study revealed a tendency towards individualisation of political participation and globalisation of the political consciousness of young people, which is manifested in a focus on concrete issues and participation in transnational movements. The analysis showed that digital platforms are creating new opportunities for political participation, including through online petitions, crowdfunding of political campaigns, and digital platforms for participatory democracy. At the same time, the risks associated with digital inequality, manipulation, and disinformation in the online space were identified. The study demonstrated the potential of digital tools to increase transparency and accountability of the authorities, which can help restore young people’s trust in democratic institutions. Specifically, the study covered the effectiveness of such tools as open data portals, e-government platforms, and e-voting systems. The analysis of new vectors in the development of digital democracy, such as the integration of artificial intelligence and blockchain technologies, has revealed considerable potential for transforming political processes, but also highlighted the need to accommodate the ethical aspects and potential risks of their implementation. The findings of this study are significant for developing strategies to engage young people in political processes and modernise democratic institutions in the digital age.Метою даного дослідження було визначення особливостей політичної активності молоді в умовах цифрової трансформації та оцінка потенціалу цифрових інструментів для подолання кризи довіри до демократичних інститутів. У дослідженні застосовувалися метод кейс-стаді для аналізу цифрових «революцій», порівняльний аналіз рівнів політичної активності молоді в різних країнах, а також контент-аналіз соціальних мереж для вивчення нових форм політичної участі. Результати дослідження виявили суттєві відмінності у політичній активності молоді між розвиненими демократіями та країнами, що розвиваються. У розвинених країнах спостерігається тенденція до зниження традиційних форм політичної участі, натомість зростає роль цифрових платформ у політичній мобілізації. У країнах, що розвиваються, цифрові технології часто стають інструментом протестної активності та боротьби з авторитарними режимами. Виявлено тенденцію до індивідуалізації політичної участі та глобалізації політичної свідомості молоді, що проявляється у фокусі на конкретних проблемах та участі у транснаціональних рухах. Аналіз показав, що цифрові платформи створюють нові можливості для політичної участі, зокрема через онлайн-петиції, краудфандинг політичних кампаній та цифрові платформи партисипативної демократії. Водночас, виявлено ризики, повʼязані з цифровою нерівністю, маніпуляціями та дезінформацією в онлайн-просторі. Дослідження продемонструвало потенціал цифрових інструментів для підвищення прозорості та підзвітності влади, що може сприяти відновленню довіри молоді до демократичних інститутів. Зокрема, виявлено ефективність таких інструментів як портали відкритих даних, платформи електронного урядування та системи електронного голосування. Аналіз нових напрямків розвитку цифрової демократії, таких як інтеграція технологій штучного інтелекту та блокчейну, виявив значний потенціал для трансформації політичних процесів, але також підкреслив необхідність врахування етичних аспектів та потенційних ризиків їх впровадження. Результати дослідження мають важливе значення для розробки стратегій залучення молоді до політичних процесів та модернізації демократичних інститутів в умовах цифрової епохи.