Розвиток соціально-емоційних навичок дітей з РАС в освітньо-розвивальному середовищі засобами соціально-емоційного навчання

Abstract

У статті висвітлюється проблема розвитку соціально-емоційних навичок у дітей з розладами аутичного спектра (РАС) в освітньо-розвивальному середовищі засобами соціально-емоційного навчання (СЕН). Проведено теоретичний аналіз сучасного наукового дискурсу щодо трактування понять «соціально-емоційні навички» та «соціально-емоційне навчання», розглянуто підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників до їх змісту та суті. Особливу увагу приділено осмисленню моделі «Колесо CASEL», яка слугує концептуальною основою для розуміння ключових соціально-емоційних навичок, що можуть бути сформовані у дітей з РАС засобами СЕН. У межах дослідження визначено коло соціально-емоційних навичок, розвиток яких є доцільним і реалістичним у дітей з РАС в умовах освітньо-розвивального середовища засобами СЕН: самоусвідомлення (усвідомлення власних емоцій, думок, цінностей і розуміння їхнього впливу на поведінку); саморегуляція (уміння керувати емоціями, контролювати імпульси, долати стрес і досягати особистих цілей); соціальна обізнаність (здатність до емпатії, розуміння поглядів і потреб інших); навички взаємодії (здатність до ефективної комунікації, співпраці, розв’язання конфліктів, побудови позитивних міжособистісних стосунків); відповідальне прийняття рішень (усвідомлений вибір поведінки з урахуванням етичних міркувань, норм безпеки та соціальних правил). Окреслено низку засобів СЕН (методів, прийомів, технологій, програмних продуктів і дидактичних ресурсів), які можуть бути ефективно застосовані в для розвитку визначених соціально-емоційних навичок. Наголошено, що результативність розвитку соціально-емоційних навичок у дітей з РАС значною мірою залежить не лише від методично виваженої реалізації засобів СЕН, а й від узгодженого функціонування міжрівневих умов: зокрема, на рівні освітньо-розвивального середовища, професійної спільноти та родини.The article highlights the problem of developing social and emotional skills in children with autism spectrum disorders (ASD) in an educational and developmental environment using social and emotional learning (SEL). A theoretical analysis of the modern scientific discourse on the interpretation of the concepts of “social and emotional skills” and “social and emotional learning” is conducted, and the approaches of domestic and foreign researchers to their content and essence are considered. Special attention is paid to the understanding of the “CASEL SEL” model, which serves as a conceptual basis for understanding key social and emotional skills that can be formed in children with ASD using SEL. The study identified a range of social and emotional skills, the development of which is appropriate and realistic in children with ASD in the conditions of an educational and developmental environment using SEN: self-awareness (awareness of one’s own emotions, thoughts, etc.); self-regulation (the ability to manage emotions, control impulses, etc.); social awareness (the ability to empathize, understand the views and needs of others); interaction skills (the ability to effectively communicate, cooperate, etc.); responsible decision-making (a conscious choice of behavior taking into account ethical considerations, safety norms, and social rules). A number of SEN tools are outlined, which can be effectively applied in the development of certain socio-emotional skills. It is emphasized that the effectiveness of the development of social and emotional skills in children with ASD largely depends not only on the methodically balanced implementation of SEL tools, but also on the coordinated functioning of inter-level conditions: in particular, at the level of the educational and developmental environment, professional community and family.