Ціннісний вимір академічної доброчесності в епоху штучного інтелекту

Abstract

Досліджено трансформацію академічної доброчесності в умовах стрімкого впровадження штучного інтелекту (ШІ) у сферу освіти. Обґрунтовано, що академічна доброчесність є не лише сукупністю формальних правил, а ціннісним фундаментом університетської культури, який потребує переосмислення в цифрову епоху. Особливу увагу приділено викликам, які породжують генеративні мовні моделі, як-от ChatGPT: стиранню меж між авторським і згенерованим контентом, проблемі етичної відповідальності, феноменам «ШІ-плагіату» (AIgiarism) та «провини ШІ» (AI guilt). Аналізуються наукові підходи до інтеграції штучного інтелекту в навчальний процес з позицій ціннісного та педагогічного осмислення. Наголошено, що повна заборона штучного інтелекту є непродуктивною, натомість важливо запроваджувати моделі відповідального використання, що включають цифрову етику, критичне мислення, адаптивне оцінювання та формування особистої позиції. Розглянуто концепцію ethics-by-design, яка передбачає впровадження етичних норм ще на етапі розроблення технологій і політик використання штучного інтелекту. Залучено міжнародні документи, зокрема рекомендації ЮНЕСКО та мережі ENAI, а також проєкт закону про академічну доброчесність та рекомендації Міністерства освіти і науки України, що визначають межі етичного застосування штучного інтелекту в освіті. Матеріал ґрунтується на міждисциплінарному підході, поєднуючи філософський, етичний і педагогічний дискурси. Запропоновано переосмислити академічну доброчесність як етичну компетентність, що формується через рефлексивні освітні практики. Штучний інтелект має бути не джерелом загроз, а інструментом розвитку культури автономного навчання за умови чітких стандартів використання та виховання відповідальності. Водночас важливо проводити постійний діалог між усіма учасниками освітнього процесу щодо нових технологічних викликів, щоби забезпечити довіру, відкритість і збереження гуманістичних орієнтирів освіти.This article explores the transformation of academic integrity in the context of the rapid integration of artificial intelligence (AI) into the educational sphere. It argues that academic integrity is not merely a set of formal rules but a value-based foundation of university culture that requires rethinking in the digital age. Particular attention is given to the challenges posed by generative language models such as ChatGPT, including the blurring of boundaries between authored and AI-generated content, the issue of ethical responsibility, and phenomena like AIgiarism and AI guilt. The paper analyzes scholarly approaches to integrating AI into the learning process from ethical and pedagogical perspectives. It emphasizes that banning AI entirely is ineffective and highlights the need for responsible use models that foster digital ethics, critical thinking, adaptive assessment, and the formation of personal intellectual positions. The concept of ethics-by-design is explored, advocating for the incorporation of ethical norms during the development of AI technologies and institutional policies. International frameworks – such as UNESCO guidelines and ENAI recommendations – as well as Ukrainian legal and ministerial initiatives, are reviewed to outline the ethical boundaries for AI use in education. The study is based on an interdisciplinary approach combining philosophical, ethical, and pedagogical discourses. It proposes rethinking academic integrity as an ethical competence cultivated through reflective educational practices. AI should not be seen solely as a threat, but rather as a tool to enhance autonomous learning cultures, provided that its use is governed by clear standards and a sense of responsibility. At the same time, ongoing dialogue among all educational stakeholders is essential to ensure trust, openness, and the preservation of humanistic values in the face of technological change.