Системна модернiзацiя мистецької освiти в Українi пiслявоєнного перiоду

Abstract

Потреба в модернізації мистецької освіти існує завжди і залежить від інновацій у світі мистецтва, розвитку науки і практики, досягнень культури, потреб суспільства. Адже, освіта завжди виступає потужним чинником розвитку суспільства і особистості, а в період війни – важливим інструментом формування патріотичних настроїв і переконань, протистояння ворогу. Роль мистецької освіти, яка апелює насамперед до чуттєвої культури людини, має колосальне значення і велику силу. Руйнування підступних рашистських наративів, захист своєї культури, історії, мистецтва, розглядається нині як один з найважливіших чинників захисту та розвитку освіти, підвищення її ролі у наближенні нашої перемоги. В статті аналізуються основні етапи становлення і розвитку мистецької освіти в Україні, обґрунтовуються шляхи її модернізації, найбільш ефективні підходи до її системної модернізації у воєнний і повоєнний період. Наголошується, що протидія ворожим впливам на українську духовність набула нині не тільки просвітницько-культурологічного, але й політичного та екзистенційного значення.The need to modernize arts education is ever-present and depends on innovations in the world of art, scientific and practical developments, cultural achievements, and the needs of society. Education has always been a powerful driver of society and personal development, and during times of war, it becomes a crucial tool for fostering patriotic sentiment and conviction, as well as resisting the enemy. The role of art education, which primarily appeals to the emotional and sensory culture of an individual, holds immense significance and power. The destruction of insidious Russian propaganda narratives and the defense of our culture, history, and art are now regarded as among the most important factors in protecting and advancing education, as well as in enhancing its role in bringing our victory closer. This article analyzes the key stages in the formation and development of art education in Ukraine. It substantiates pathways for its modernization and identifies the most effective approaches to its systemic renewal during wartime and the post-war period. It emphasizes that resistance to hostile influences on Ukrainian spirituality has acquired not only cultural and educational importance but also political and existential significance.