Сприйняття та реалізація інклюзивної освіти педагогами: дослідницький аспект

Abstract

У статті представлено результати емпіричного дослідження сприйняття та реалізації інклюзивної освіти педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти. Основною метою дослідження було виявлення рівня професійної готовності вчителів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП) в умовах інклюзивного освітнього середовища. Методом збору первинної інформації слугувало анкетування, яке дозволило охопити ключові компоненти інклюзивної компетентності педагогів: когнітивний (наявність знань про ООП), мотиваційно-ціннісний (ставлення до інклюзії) та операційно-діяльнісний (володіння методиками, прийомами, навичками адаптації навчального матеріалу). Результати проведеного анкетування свідчать про неоднорідний рівень готовності педагогічних працівників до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти. Більшість педагогів демонструє загальне позитивне ставлення до ідеї інклюзії та усвідомлює необхідність створення відповідних умов для навчання таких дітей. Значна частина педагогів відчуває недостатність теоретичних знань про особливості розвитку дітей з ООП, бракує спеціальних навичок для організації ефективного освітнього процесу. Переважна більшість педагогів усвідомлює необхідність підвищення кваліфікації у сфері інклюзивної освіти та висловлює готовність до співпраці з фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Водночас, значна кількість педагогів відчуває психологічну невпевненість та вказує на ряд перешкод, що ускладнюють впровадження інклюзії, серед яких виділяються недостатня обізнаність, страхи та побоювання, а також потреба у відповідному матеріально-технічному забезпеченні та методичній підтримці.The article presents the results of an empirical study of the perception and implementation of inclusive education by teaching staff of general secondary education institutions. The main objective of the study was to identify the level of professional readiness of teachers to work with children with special educational needs (SEN) in an inclusive educational environment. To collect primary data, a questionnaire method was used to assess the key components of inclusive competence of teachers: cognitive (knowledge of SEN), motivational-value (attitude to inclusion) and operational-activity (proficiency in methods, techniques and skills for adapting educational materials). The study revealed significant variability in the level of teacher readiness. At the same time, the majority of respondents supported the inclusive approach and recognized its importance for modern education, but a lack of specialized knowledge regarding the psychophysiological characteristics of children with SEN was noted. Teachers also often experience difficulties in implementing individual approaches, changing educational materials and organizing interaction with teacher assistants and parents. The article outlines areas for improving the professional development of teachers: the introduction of specialized training programs in the field of inclusive education, regular supervision, the development of interdisciplinary interaction in school support groups, and the inclusion of mandatory courses in inclusive pedagogy and psychology in the curricula of teacher training universities. Regular supervision by experienced specialists in inclusive education can provide invaluable guidance. Particular attention is paid to the need to develop a sustainable professional identity of the teacher as an active agent of the inclusive educational process.