Порівняльний аналіз ефективності різних моделей адаптивних спортивних програм для осіб з обмеженими можливостями

Abstract

У статті представлено результати порівняльного аналізу ефективності різних моделей адаптивних спортивних програм для осіб з обмеженими можливостями. Метою роботи було з’ясувати вплив ігрових, індивідуальних та реабілітаційних програм на фізичну підготовленість, психоемоційний стан і соціальну інтеграцію учасників. Дослідження проводилося протягом 6 місяців із залученням 47 осіб з порушеннями опорно-рухового апарату. Використано педагогічне тестування, анкетування, психодіагностичні методики та статистичний аналіз. Результати довели найвищу ефективність індивідуальних програм у розвитку витривалості та сили, ігрових – у зниженні тривожності та підвищенні соціальної інтеграції, реабілітаційних – у відновленні функціональних можливостей і гнучкості. Зроблено висновок про доцільність комплексного використання моделей залежно від цілей занять та потреб учасників.The article presents the results of a comparative analysis of the effectiveness of different models of adapted sport programs for persons with disabilities. The purpose of the study was to investigate the influence of game-based, individualized, and rehabilitation-oriented training programs on participants’ physical fitness, psycho-emotional state, and social integration. The research was conducted over a six-month period and involved 47 individuals with musculoskeletal disorders. A mixed-methods approach was applied, including pedagogical testing, questionnaires, psychodiagnostic tools, and statistical analysis. The findings demonstrated that individualized exercise programs showed the highest effectiveness in improving endurance and strength, confirming the relevance of personalized training loads in adaptive physical activity. Game-based programs produced the most significant positive impact on reducing anxiety and enhancing self-esteem, supporting the idea of the socializing function of collective games and their role in fostering integration within a group setting. Rehabilitation-focused programs were particularly effective in promoting functional compensation, flexibility, and recovery potential, emphasizing the therapeutic value of therapeutic exercise and medical physical culture for individuals with musculoskeletal impairments. The study highlights that no single program type can fully address the diverse needs of people with disabilities. Instead, the integration of different models – combining individualized training for physical development, game-based activities for psychological well-being and socialization, and rehabilitation programs for functional recovery – offers the most comprehensive approach. The results provide valuable insights for practitioners, coaches, and rehabilitation specialists working in adaptive sport and rehabilitation contexts. Future research perspectives may include exploring digital technologies in adaptive training, long-term effects of program implementation, and cross-cultural comparisons of adaptive sport practices.