Психологічні особливості становлення здатності до самоефективності в юнацькому віці

Abstract

Дисертація присвячена дослідженню сутності, ролі, вікових особливостей становлення здатності до самоефективності в юнацькому віці. У роботі представлений аналіз науково-теоретичних концепцій та підходів до вивчення проблеми самоефективності у зарубіжній, радянській та вітчизняній психології, розкриті вікові особливості її прояву. Визначено структуру (загальна самоефективність, самоефективність соціальних взаємин, самоефективність у діяльності), критерії і показники її діагностування (оцінка використання власних здібностей: очікування успіху; соціальна компетентність: ініціатива та стійкість в соціальних контактах; здатність планувати та коригувати: гнучкість та наполегливість у досягненні мети), рівні прояву (високий, середній, низький). Встановлено взаємозв’язки між здатністю до самоефективності із самоповагою, копінг-стратегіями, почуттям впевненості в собі, соціально-психологічною адаптацією, мотивацією навчання у вищому навчальному закладі.Диссертация посвящена исследованию сути, роли, психологических особенностей, эмпирических коррелятов самоэффективности, ее структуры, критериев измерения, поиску путей и способов повышения уровня самоэффективности в юношеском возрасте. В работе проанализированы научно-теоретические подходы к изучению самоэффективности в зарубежной психологии – социально-когнитивной, гуманистических теориях, позитивной психологии, а также в советской и отечественной психологии. Исследованы психологические особенности становления самоэффективности в юношеском возрасте, на основе которых были определены эмпирические корреляты самоэффективности: самоуважение, копинг-стратегии, чувство уверенности в себе, социально-психологическая адаптация, мотивация обучения в вузе.The dissertation describes the research of the essence, role, psychological peculiarities, structure of self-efficacy, effective ways and methods of its formation in adolescence. The dissertation shows the analysis of scientific theoretical conceptions, approaches to the research of self-efficacy in foreign, soviet and native psychological literature and age peculiarities of the phenomena. The structure (general, social, action self-efficacy), criteria for measurement (assessment of one’s abilities, social competence, ability to plan and correct actions), empirical correlates (self-respect, coping strategies, assertiveness, social adaptation, motivation for learning), and the levels of their display are determined. The psychocorrectional program of self-efficacy raise in adolescence, directed to creation of psycho-pedagogical conditions for productive overcoming of age crisis by means of their activation is substantiated, developed and implemented. Its effectiveness as system of influence on intensity of self-efficacy and activation of personal development of students at the adolescent age is proved.