Структурно-функціональна модель психологічних умов розвитку емоційного інтелекту студентської молоді

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми розвитку емоційного інтелекту студентської молоді з позицій структурно-функціонального підходу. З’ясовано, що емоційний інтелект виступає важливим психологічним ресурсом особистості, який забезпечує ефективну емоційну регуляцію, адаптацію до соціального середовища та продуктивну міжособистісну взаємодію у студентському віці. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування структурно-функціональної моделі психологічних умов розвитку емоційного інтелекту студентської молоді. Схарактеризовано емоційний інтелект як інтегративне психологічне утворення, що поєднує емоційну усвідомленість, здатність до емоційної саморегуляції та емпатію, а також реалізується через регулятивну, адаптивну й комунікативну функції. Наголошено, що розвиток емоційного інтелекту у студентському віці зумовлюється рівнем рефлексивної активності, мотиваційної залученості та здатності до саморегуляції. У дослідженні обґрунтовано авторське бачення психологічних умов розвитку емоційного інтелекту, які забезпечують цілісність його структурних компонентів і ефективність функціонування. Показано, що узгоджена взаємодія структурного, функціонального та умовного блоків сприяє підвищенню рівня емоційної компетентності та психологічної адаптації студентської молоді. Зроблено висновок про доцільність використання структурно-функціонального підходу для подальших теоретичних і емпіричних досліджень проблеми розвитку емоційного інтелекту у студентів. Отримані теоретичні положення розширюють наукові уявлення про психологічну природу емоційного інтелекту як ресурсу особистісного зростання у студентському віці. Обґрунтовані психологічні умови можуть слугувати теоретичною основою для розроблення програм психологічного супроводу та розвитку емоційної компетентності студентської молоді. Показано, що цілеспрямоване формування рефлексивних і регулятивних умінь позитивно впливає на ефективність емоційної взаємодії та стійкість особистісного функціонування.The article presents a theoretical analysis of the problem of developing emotional intelligence in student youth from the perspective of a structural–functional approach. It is determined that emotional intelligence acts as an important psychological resource of personality, ensuring effective emotional regulation, adaptation to the social environment, and productive interpersonal interaction in the student age. The purpose of the study is to provide a theoretical substantiation of a structural–functional model of psychological conditions for the development of emotional intelligence in student youth. Emotional intelligence is characterized as an integrative psychological construct that combines emotional awareness, the ability for emotional self-regulation, and empathy, and is realized through regulatory, adaptive, and communicative functions. It is emphasized that the development of emotional intelligence in the student age is conditioned by the level of reflective activity, motivational engagement, and the ability for self-regulation. The study substantiates the author’s vision of the psychological conditions for the development of emotional intelligence, which ensure the integrity of its structural components and the effectiveness of its functioning. It is shown that the coordinated interaction of structural, functional, and conditional blocks contributes to an increase in emotional competence and psychological adaptation of student youth. The conclusion is made about the expediency of applying the structural–functional approach for further theoretical and empirical research on the problem of developing emotional intelligence in students. The obtained theoretical provisions expand scientific understanding of the psychological nature of emotional intelligence as a resource for personal growth in the student age. The substantiated psychological conditions may serve as a theoretical basis for designing programs of psychological support and the development of emotional competence in student youth. It is shown that the purposeful formation of reflective and regulatory skills has a positive effect on the effectiveness of emotional interaction and the stability of personal functioning.