Взаємозв’язок занять боксом та окремих складових ментального здоров’я особистості

Abstract

Бокс є спортивним єдиноборством, який поєднує фізичний і ментальний розвиток особистості. Сучасні наукові дослідження доводять, що регулярні заняття боксом можуть як посилювати агресивні тенденції, так і формувати навички свідомого контролю агресії. За результатами наукового дослідження A. Aydogan і M. Yildiz (2023), спортсмени, які тренуються понад 9 годин на тиждень, мають вищі показники агресії (p = 0,038), тоді як учені K. Kostorz і K. Sas-Nowosielski (2021), що розробляли проблематику ментальних особливостей представників різних бойових мистецтв, виявили підвищену фізичну агресію саме у боксерів (p = 0,04). Водночас J. Bozdarov та співавт. (2023) довели, що неконтактний бокс знижує рівень стресу у 94 % випадків, а J. Foley і M.J. Campbell (2020) зафіксували зменшення рівня стресу у групі дослідження на 35 %. Дослідження D. Jump і A. Ryan підтверджують соціальну користь боксу: участь у програмах сприяє ресоціалізації молоді, розвитку самоконтролю та зменшенню девіантної поведінки.Boxing is a sport that integrates physical, emotional, and psychosocial development, fostering self-control, resilience, and personal responsibility. Contemporary research indicates that regular boxing training can have a dual psychological impact: on the one hand, it may enhance aggressive tendencies; on the other hand, it can strengthen an individual’s ability to consciously regulate emotions. In the study by A. Aydogan and M. Yildiz (2023), conducted among 146 active boxers, the standardized methods Competitive Aggressiveness and Anger Scale (CAAS) and Vengeance Scale (VS) were used. The results revealed an average anger level of 2.69 ± 0.76 points, aggression of 1.99 ± 0.66, and vengeance tendency of 3.72 ± 0.99. A moderate positive correlation between anger and aggression (r = 0.553; p < 0.001) confirmed the interdependence of these traits. Training intensity appeared to be a significant factor: athletes who trained for more than nine hours per week displayed higher aggression scores (p = 0.038). Similar patterns were found by K. Kostorz and K. Sas-Nowosielski (2021), whose research on 219 martial arts practitioners demonstrated that boxers exhibited the highest levels of physical aggression compared with athletes of traditional martial arts (p = 0.04). Moreover, boxing is increasingly viewed as an instrument of youth resocialization. Studies by D. Jump and H. Smithson (2020) and by A. Ryan, M. John, and P. Hanna (2025) revealed that participation in boxing programs helps reduce impulsivity, develop empathy and self-control, and redirect deviant or criminal behavior toward prosocial engagement. In summary, systematic boxing training should be regarded not merely as a physical discipline but as a comprehensive psychosocial mechanism that combines aggression regulation, stress resilience, and social reintegration, fostering balanced personality development and emotional well-being.