Аксіологічний підхід у формуванні професійно-етичної культури майбутніх лікарів: виклики, можливості, педагогічні рішення

Abstract

У статті теоретично обґрунтовано потенціал аксіологічного підходу як ефективної педагогічної стратегії для формування професійно-етичної культури майбутніх лікарів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю гуманізації медичної освіти в умовах глобальних викликів. Теоретичні засади формування професійно-етичної культури майбутніх лікарів спираються на філософію цінностей (Шелер) і гуманістичну педагогіку (Роджерс), які реалізуються через рефлексію та аналіз етичних дилем. У статті розкрито практичне втілення аксіологічного підходу в медичній освіті. Зокрема, проаналізовано інтеграцію етичного контенту в навчальні дисципліни, застосування рефлексивних практик (етичні щоденники, групові кола), елементів наративної медицини, симуляційних занять (наприклад, проведення «важкої розмови» щодо невиліковного діагнозу) та волонтерської діяльності в хоспісах. Виокремлено педагогічні умови, необхідні для ефективного впровадження аксіологічного підходу у професійну підготовку майбутніх лікарів: ціннісно орієнтовану трансформацію навчальних програм, підготовку викладачів як фасилітаторів етичних дискусій, міждисциплінарну співпрацю, створення морально залученого середовища та врахування студентської перспективи для підвищення мотивації. Окремо наголошено на актуальності технологічних викликів, таких як упередженість алгоритмів штучного інтелекту та забезпечення конфіденційності в телемедичній практиці, які вимагають нових етичних підходів. Зроблено висновок про необхідність системного впровадження аксіологічного підходу для створення етичного освітнього середовища в українських ЗВО, де цінності проживаються через рефлексію та практичний досвід. Перспективи досліджень включають розроблення валідованих інструментів оцінки етичної компетентності, лонгітюдні дослідження впливу аксіологічних практик на професійну ідентичність, порівняльний аналіз українського та зарубіжного досвіду, а також вивчення студентської мотивації через фокус-групи.The article theoretically substantiates the potential of the axiological approach as an effective pedagogical strategy for forming a professional and ethical culture of future physicians. The relevance of the study is determined by the need to humanize medical education in the context of global challenges, including technological transformation, intercultural interaction, pandemics, wars, and the ethical complexity of clinical practice. The theoretical foundations for forming the professional and moral culture of future physicians are based on the philosophy of values (Scheler) and humanistic pedagogy (Rogers), which are implemented through reflection and analysis of ethical dilemmas. The article reveals the practical implementation of the axiological approach in medical education. Specifically, it examines the integration of ethical content into academic disciplines, the application of reflective practices, elements of narrative medicine, simulation classes, and volunteer activities in hospice settings. Pedagogical conditions necessary for the effective implementation of the axiological approach in the professional training of future physicians are identified. Special emphasis is placed on the relevance of technological challenges, such as bias in artificial intelligence algorithms and ensuring confidentiality in telemedicine practice, which require new ethical approaches. The conclusion is drawn about the necessity of systematically implementing the axiological approach to create an ethical educational environment in Ukrainian higher education institutions, where values are lived through reflection and practical experience. Research perspectives include developing validated instruments for assessing ethical competence, conducting longitudinal studies on the impact of axiological practices on professional identity, comparing Ukrainian and international experiences, and studying student motivation through focus groups.