Віртуальне моделювання і пам’ять: як відеоігри зберігають пам’ять про знайомі фізичні простори

Abstract

Стаття присвячена феномену відеоігор як інструменту збереження пам’яті про реальні місця. Завдяки технологіям тривимірного моделювання, фотограмметрії та іншим цифровим методам сучасні відеоігри відтворюють локації, що існують у реальному житті, архітектуру й інші елементи матеріальної культури. У багатьох випадках об’єкти й простори переносяться у віртуальний світ із великою долею точності. Це дозволяє використовувати тривимірні копії як віртуальні архіви та джерела пам’яті про топоніміку, яка під впливом різних чинників реального світу видозмінюється або із часом зникає. У статті розглядаються приклади відеоігор, що працюють із темою історичної або топонімічної пам’яті. Зокрема відеогра “Assassin’s Creed Unity”, де з великою точністю відтворена правдоподібна модель середньовічного Парижа разом із детальною копією собору Паризької Богоматері. Матеріали цієї відеогри у 2019 р. були використані для відтворення реального собору, що постраждав від пожежі. Серія ігор від українських розробників, що відбувається в альтернативній Зоні відчуження, “S.T.A.L.K.E.R.”, використовує реальні архітектурні об’єкти Чорнобильської зони, тим самим зберігає уявлення про неї у віртуальному просторі. Деякі ігрові локації цієї серії розширюють концепцію збереження далеко за межі умовної Зони відчуження й моделюють навіть архітектуру, що зникає, міста Києва. Відеоігри іноді навмисно змінюють реальні простори заради ігрової динаміки, але зберігають антураж і уявлення про місця, які можуть змінитися або зникнути. Цей баланс між реалістичністю та ігровим дизайном дозволяє відеоіграм стати важливими інструментами збереження та популяризації культурної спадщини. Вони не тільки знайомлять широке коло людей з історичними місцями, а й сприяють їх вивченню за допомогою інтерактивних технологій.This article explores the phenomenon of video games as a tool for preserving the memory of real-world places. Through the use of 3D modeling, photogrammetry, and other digital techniques, modern video games recreate real-life locations, architecture, and other elements of material culture with a high degree of accuracy. In many cases, these spaces and objects are transferred into virtual worlds in ways that allow them to serve as virtual archives – preserving knowledge and memory of toponymy that may be altered or lost over time due to various real-world factors. The article discusses both international and Ukrainian examples of video games that engage with historical or topographic memory. In particular, it analyzes Assassin’s Creed Unity, a game that features a highly realistic reconstruction of medieval Paris, including a detailed model of the Notre-Dame Cathedral. Notably, assets from this game were used in the restoration efforts of the real cathedral after the 2019 fire. The Ukrainian game series S.T.A.L.K.E.R., which is set in an alternative version of the Chernobyl Exclusion Zone, incorporates real architectural elements from the area, thereby preserving representations of it within virtual space. Some game locations even extend beyond the boundaries of the Exclusion Zone and digitally reconstruct endangered urban architecture from Kyiv. While video games may deliberately alter real spaces for the sake of gameplay dynamics, they often preserve the atmosphere and sense of place associated with those locations. This balance between realism and game design enables video games to serve as powerful tools for the preservation and popularization of cultural heritage. Not only do they introduce broad audiences to historical sites, but they also promote their study through interactive technologies.