Формування концепцій правової держави “Rechtsstaat” в Німеччині (кінець XVIII–XIX ст.)

Abstract

У статті досліджено формування концепцій правової держави в Німеччині, яка визнана історичною батьківщиною доктрини «Rechtsstaat». Показано, що ця ідея зародилася на основі теоретичних розробок мислителів XVII–XVIII ст., зокрема І. Альтузія, С. Пуфендорфа, Х. Вольфа, та отримала системне оформлення у XIX ст. Встановлено, що значний внесок у розвиток концепції зробив І. Кант, який критикував поліцейську державу, феодалізм і абсолютизм. Ним запропоновано концепцію «досконалого правового устрою» та «правомірної держави», які ґрунтуються на суспільному договорі, свободі, розумних законах і принципі поділу влад, хоча він відзначав їхню взаємозалежність у державному устрої. Показано, що В. Гумбольдт розробив ідею «мінімальної держави», яка гарантує безпеку громадян, обмежуючи державне втручання, та наголошував на потребі справедливих законів, що відповідають правовим ідеалам і захищають індивідуальні свободи. Встановлено, що Й. Фіхте розглядав державу як інструмент реалізації права через суспільний договір, який забезпечує права, свободи та безпеку особи. Звернуто увагу на те, що Г. Гегель вбачав у правовій державі втілення свободи та моральної досконалості, пропонуючи модель конституційної монархії, де держава є частиною права і сприяє моральному розвитку суспільства. Показано, що термін «правова держава» вперше вжили К.-Т. Велькер та І.Х. Фрайхер фон Аретин, а Р. Моль увів його в широкий обіг, акцентуючи на свободі громадян і законності державного управління. Встановлено, що Л. Штейн поєднав ідею правової держави з соціальною рівністю, пропонуючи конституційну монархію як оптимальну форму правління. З’ясовано, що Г. Єллінек підкреслив зв’язаність держави правом, відкидаючи свавілля влади. Досліджено, що, попри формальні ознаки правової держави, її принципи не змогли запобігти встановленню нацистського режиму, що вказує на складність реалізації ідеї в недемократичних умовах. Визначено, що німецька правова думка заклала фундамент сучасного розуміння правової держави як універсального стандарту європейської цивілізації, що базується на верховенстві права та захисті свобод людини.The article examines the formation of conceptions of the legal state in Germany, which is recognized as the historical homeland of the doctrine of “Rechtsstaat”. It is shown that this idea originated on the basis of theoretical developments of thinkers of the 17th–18th centuries, in particular I. Althusius, S. Pufendorf, H. Wolf, and received systematic formulation in the 19th century. It is established that a significant contribution to the development of the concept was made by I. Kant, who criticized the police state, feudalism and absolutism. He proposed the concept of a “perfect legal system” and a “legitimate state”, which are based on a social contract, freedom, reasonable laws and the principle of separation of powers, although he noted their interdependence in the state system. It is shown that W. Humboldt developed the idea of a “minimal state” that guarantees the security of citizens by limiting state intervention, and emphasized the need for just laws that meet legal ideals and protect individual freedoms. It is established that J. Fichte considered the state as an instrument for implementing law through a social contract that ensures the rights, freedoms, and security of the individual. It is shown that G. Hegel saw the rule of law as the embodiment of freedom and moral perfection, proposing a model of constitutional monarchy, where the state is part of the law and contributes to the moral development of society. It is shown that the term “legal state” was first used by K.-T. Welker and I.H. Freiherr von Aretin, and R. Moll introduced it into wide circulation, emphasizing the freedom of citizens and the legality of state administration. It is established that L. Stein combined the idea of the legal state with social equality, proposing a constitutional monarchy as the optimal form of government. It is found that H. Jellinek emphasized the connection of the state with law, rejecting the arbitrariness of power. It is studied that, despite the formal features of the legal state, its principles could not prevent the establishment of the Nazi regime, which indicates the complexity of implementing the idea in non-democratic conditions. It is determined that German legal thought laid the foundation for the modern understanding of the legal state as a universal standard of European civilization.