Методика прочитання словникової статті: кейс-стаді на матеріалі лексем транслітерація’ / ‘transliteration’ і ‘словотвір’ / ‘word-building’

Abstract

У статті запропоновано методику прочитання словникової статті з використанням кейс-стаді як методу, що спирається на реальні або вигадані ситуації. Такий підхід дозволяє випрацювати власні практичні навички роботи з різними словниками на матеріалі конкретних словникових статей. В межах цієї розвідки розглянуто вхідні слова/лексеми ‘транслітерація’ і ‘словотвір’ в українських етимологічних і тлумачних словниках, ‘transliteration’ і ‘word-building’ – в англійських лексикографічних джерелах відповідно. Підтверджено, що першочерговим кроком при роботі із словниками є встановлення типу словника: етимологічний, тлумачний, перекладний, термінологічний тощо, та його лексикографічних параметрів. Наступним обов’язковим етапом є ознайомлення з передмовою, де зазвичай прописано алгоритм подання інформації у словниковій статті, та переліком скорочень (позначок мов, галузей, граматичних категорій та ін.). Методика прочитання словникової статті безпосередньо містить попереднє ознайомлення з її повним текстом, декодування скорочень, повний аналіз словникових дефініцій як основний компонент лексикографічного аналізу та критичний аналіз. Застосування аналогічної методики прочитання словникової статті для тієї самої лексичної одиниці до словників різних типів дає змогу отримати найбільш вичерпну та об’єктивну інформацію. Перспективним вбачається деталізований опис методик прочитання словникових статей для окремих типів словників з метою визначення їх особливостей з подальшим укладанням методичних рекомендацій щодо використання таких спеціалізованих методик залежно від спрямуванням наукового дослідження. Доведено, що аналіз дефініцій каузальних домінант у тлумачних слониках уможливив виділення каузальних семем у всіх мовах вивчення та подальше встановлення спільних і відмінних вертеральних типів каузальності, що, зі свого боку, надало аргументації щодо часткової конвергентності концептуалізації каузальності у споріднених мовах.The paper proposes a methodology for reading a dictionary article with a case study based on real or fictional situations. This approach makes it possible to develop one’s practical skills by processing separate dictionary articles from dictionaries of various types. Within this research, the entry words/lexemes ‘транслітерація’ and ‘словотвір’ in Ukrainian etymological and explanatory dictionaries, ‘transliteration’ and ‘word-building’ in English lexicographic sources, respectively, were considered. The investigation confirmed that the first step when working with dictionaries is establishing their type (etymological, explanatory, translation, terminological, etc.) and lexicographic parameters. The following mandatory step is to read the preface, which usually prescribes the algorithm for information presented in the dictionary article, and a list of abbreviations (designations for languages, branches, grammatical categories, etc.). The methods for reading a dictionary article include a preliminary familiarisation with its full text, decoding of abbreviations, a complete analysis of dictionary definitions as the main component of lexicographic analysis, and critical analysis. Applying a similar methodology for reading a dictionary article for the same lexical unit to dictionaries of different types allows obtaining the most comprehensive and objective information. A detailed description of the methodologies for reading dictionary articles from every separate dictionary type is promising. It can determine peculiarities and serve as a basis for the subsequent compilation of methodological recommendations. The further developed specialized methodologies may satisfy a specific scientific research area. It is proven that the analysis of the definitions of causal dominants in explanatory elephants made it possible to isolate causal semes in all languages of study and further establish common and distinct verteral types of causality, which, in turn, provided arguments for the partial convergence of the conceptualization of causality in related languages.