Non-formal physical education of coaches in the USA: the pedagogical potential of veteran athletes

Abstract

This article examines the pedagogical potential of sports veterans as actors in the system of non-formal physical education in the United States. The aim of the article is to substantiate the educational value of veteran-led mentorship in non-formal coach training, based on an interdisciplinary literature review and a case study of Ukrainian veteran-athletes working as coaches in the U.S., particularly the case of Volodymyr Rudchenko. The study demonstrates that veterans’ mentorship operates as a powerful form of intergenerational support, fostering the development of professional identity among early-career coaches. A qualitative analysis of the personal trajectories and mentoring strategies of Ukrainian veteran coaches in the U.S. was conducted, complemented by an expert survey (n = 27) involving coaches with diverse educational backgrounds from several countries. The research identifies five core pedagogical functions of veterans in non-formal coach education: (1) continuous mentorship as personal support during critical stages of coach development; (2) modeling of professional behavior through shared embodied practice rather than instruction alone; (3) transmission of tacit knowledge, including intuitive bodily responses; (4) emotional stabilization, especially for youth with war- or migration-related trauma; and (5) motivational mirroring, where the mentor reflects a model of potential resilience. The findings emphasize the role of sports veterans not only as transmitters of technical skills but as facilitators of identity formation and motivation in non-formal learning environments. Distinctive features of veteran-led mentoring include personalized knowledge transfer through physical presence and joint action, an emphasis on lived experience and ethical modeling, and the emotional stabilization of young coaches. The article also explores the potential for adapting this mentorship model to the Ukrainian context, including institutional support for veteran-led initiatives and integration of such practices into coaching curricula.У статті досліджується педагогічний потенціал ветеранів спорту як учасників системи неформальної фізичної освіти у США. Мета статті – обґрунтування педагогічного потенціалу менторства ветеранами спорту у неформальній фізкультурній освіті тренерів, базуючись на міждисциплінарному аналізі джерел та кейс-стаді діяльності українських ветеранів-спортсменів тренерів у США, зокрема, В. Рудченка. Дослідження демонструє, що наставництво ветеранів функціонує як потужна форма міжпоколінньої підтримки, сприяючи розвитку тренерської ідентичності молодих тренерів. Якісне дослідження українських тренерів-ветеранів, які працюють у США (включаючи особисті траєкторії та стратегії наставництва), було проведено разом з експертним опитуванням (n=27) за участю тренерів на початку кар'єри з різним рівнем освіти та країн. Виокремлено п’ять педагогічних функцій ветерана спорту у неформальній освіті спортивних тренерів: наставництво як безперервна форма підтримки – особиста участь у складних етапах становлення тренера, моделювання професійної поведінки через спільні дії, не лише демонстрація, а спільне проживання дій, передача неявного знання – зокрема інтуїтивних реакцій, пов’язаних із тілесністю, емоційна стабілізація – особливо в роботі з підлітками, що пережили травматичний досвід війни або міграції, мотиваційне дзеркало – ментор як «відображення можливої стійкості». Результати дослідження підкреслюють роль ветеранів спорту не лише як передавачів технічних навичок, але й як посередників формування ідентичності та мотивації в рамках неформального навчання, підкреслюючи специфічні особливості практики наставництва ветеранів: персоналізовану передачу знань через тілесну присутність та спільні дії, акцент на життєвому досвіді та етичному моделюванні, а також емоційну стабілізацію молодих тренерів. У статті також розглядається потенціал адаптації менторства до українського контексту, включаючи інституційну підтримку програм наставництва під керівництвом ветеранів й інтеграцію таких практик у навчальні програми тренерської роботи.