Концепция сознания в психоаналитической традиции: философско-антропологический анализ

Abstract

Диссертация посвящена актуальной и малоизученной теме. В работе исследована роль психоаналитической парадигмы в осмыслении сознания в ретроспективном и перспективном плане. Разработка методологии исследования проблемы сознания в контексте психоанализа вызвана тем, что традиционные научные и философские подходы сегодня демонстрируют недостаточную эффективность, так как не в состоянии адекватно объяснить феномен сознания. Исследование психоаналитических концепций, их методологический и теоретический потенциал позволяет более глубоко и всестороннее осмыслить целостность и сложность такого феномена как сознание и его связь с бессознательным, является перспективным для междисциплинарных исследований сознания.The dissertation presents a philosophical-anthropological vision of the modern conceptualization of psychoanalytic tradition (S. Freud, C.G. Jung, J. Lacan) as one of the methodological background and sources in the exploration of consciousness. The study proved the author’s vision of the evolution of views on the problem of consciousness in psychoanalytic philosophy. Methodological aspects of the psychoanalytic its relationship with philosophy and science were prospected. Determined an attitude to psychoanalysis in system myth – philosophy – science. Analysed a complex of issues related to the understanding and interpretation of the concept of «consciousness» in classical psychoanalysis Sigmund Freud, with its nascency and functioning. Exposed the basis of biologization of Freudian principles at structuralism in the context of the priority language’s awareness. Explicated the philosophical position of J. Lacan on the problem of consciousness and its impact on modern information and communication technologies.У дослідженні здійснено філософсько-антропологічну концептуалізацію сучасного бачення психоаналітичної традиції (3. Фройд, К. Г. Юнг, Ж. Лакан) як одного з методологічних підґрунть і джерел у сфері дослідження свідомості. Обґрунтовано авторське бачення еволюції поглядів на проблему свідомості у психоаналітичній філософії. Досліджено методологічні аспекти психоаналітичного вчення, його взаємозв’язки з філософією та наукою. Визначено місце до психоаналізу в системі міф - філософія - наука. Проаналізовано комплекс питань, пов’язаних із розумінням та інтерпретацією концепту «свідомість» у класичному психоаналізі 3. Фройда, з його виникненням і функціонуванням. Розкрито засади для дебіологізації фрейдизму в структуралізмі в контексті пріоритету мовної свідомості. Експліковано філософську позицію Ж. Лакана стосовно проблеми свідомості та її впливу на сучасні інформаційно-комунікаційні технології. Показано спадкоємність концепцій свідомості класичного психоаналізу 3. Фройда, аналітичної психології К.Г. Юнга і структурного психоаналізу Ж. Лакана. Особливе місце відведене історико-філософським паралелям у філософії свідомості буддизму та йоги і філософії свідомості в інтерпретації К. Г. Юнга, їх зближенню із сучасною квантовою фізикою.