Аксіологічний аспект «лялькового театру» fashion-манекенів у кінематографі

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена постійною увагою філософії до питань, пов’язаних із природою людських цінностей, їхнім зв’язком з особистістю людини, соціокультурними чинниками та контекстами. Один із підходів до вивчення цієї проблематики базується на концепті-метафорі «ляльковий театр буття», який дозволяє актуалізувати осмислення ролі й місця людини в суспільстві, простежити зміни ціннісних орієнтирів. Приклади такого осмислення трапляються в кіномистецтві, де функції ляльок інколи виконують fashion-манекени. Драматургія таких кінофільмів часто звертається до базових людських цінностей, тому аналіз таких кінофільмів (або окремих епізодів) у дискурсі аксіологічної проблематики соціальної філософії є обґрунтованим і актуальним. Мета дослідження – виявлення і осмислення аксіологічного змісту функцій fashion-манекенів у драматургії сучасного кіно. Основними методами дослідження є методи аналізу та синтезу, порівняльний аналіз, а також художня критика. Дослідження виявило щонайменше три характерні ідеї таких сюжетів: манекен витупає як об’єкт реалізації творчого (художнього, дизайнерського) потенціалу головного героя; манекен перетворюється на активного рекламного промоутера, здатного умовити будь-кого на купівлю будь-чого; манекен, як штучна модель людини, може бути замінником живої людини в імітації соціальних стосунків. Кожен із цих сюжетів базується на поєднанні функцій манекенів як наочного приладдя для демонстрації одягу з функціями ляльок у ляльковому театрі. А смисловий зміст таких сюжетів формує комунікативно-ігрову систему людина – манекен – контекст як складник «лялькового театру буття». Такі сюжети не лише роблять драматургію кінофільмів більш складною, багатоплановою, а й сприяють роздумам про суперечливу сутність Людини, про її здатність включати в коло своїх інтересів одночасно прості матеріальні потреби й базові духовні цінності.The relevance of the study is due to the constant attention of philosophy to issues related to the nature of human values, their connection with the human personality, sociocultural factors and contexts. One of the approaches to studying this issue is based on the concept-metaphor of the “puppet theater of being”, which allows us to actualize the understanding of the role and place of a person in society and to trace changes in value orientations. Examples of this understanding occur in cinema, where the functions of dolls are sometimes performed by fashion mannequins. The dramaturgy of such films often addresses basic human values, so the analysis of such films (or individual episodes) in the discourse of axiological issues of social philosophy is justified and relevant. The purpose of the study is to identify and understand the axiological content of the functions of fashion mannequins in the dramaturgy of modern cinema. The main research methods are analysis and synthesis methods, comparative analysis and art criticism. Research has revealed at least three characteristic ideas of such plots: the mannequin appears as an object of realization of the creative (artistic, design) potential of the main character; the mannequin turns into an active advertising promoter, capable of persuading anyone to buy anything; the mannequin, as an artificial model of a person, can be a substitute for a living person in imitating social relationships. Each of these plots is based on a combination of the functions of mannequins as visual aids for displaying clothes with the functions of dolls in puppetry. And the semantic content of such plots forms the communicative and game system human – mannequin – context as a component of the “puppet theater of being”. Such plots not only make the dramaturgy of films more complex and multifaceted, but also contribute to reflections on the contradictory nature of Human, on his ability to include in his circle of interests both simple material needs and basic spiritual values.