Характеристика вразливих груп населення та особливості їх фізичного стану в умовах війни

Abstract

Стаття присвячена аналізу вразливих груп населення та особливостей їхнього фізичного стану в умовах воєнної агресії. Актуальність обумовлена кризою здоров'я українців, спричиненою війною, що вимагає біопсихосоціальної адаптації. Дослідження розглядає ветеранів, ВПО, дітей та літніх осіб, виділяючи специфічні порушення: травми опорно-рухового апарату, зниження витривалості, моторні затримки та саркопенію. Фактори впливу включають хронічний стрес, гіподинамію та порушення режиму. Аналіз публікацій вказує на дефіцит уніфікованих програм реабілітації. Об'єкт – процес фізичного виховання постраждалих, предмет – засоби корекції стану. Мета – розробка комплексної програми з перевіркою ефективності. Порівняльний аналіз пропонує диференційовані підходи, як адаптивний спорт та рекреаційні ігри, для відновлення та посилення національної резильєнтності.The article is dedicated to the analysis of vulnerable population groups and the peculiarities of their physical condition amid military aggression. The relevance is driven by the health crisis among Ukrainians caused by war, necessitating biopsychosocial adaptation. The study examines veterans, internally displaced persons (IDPs), children, and elderly individuals, highlighting specific disorders: musculoskeletal injuries, reduced endurance, motor delays, and sarcopenia. Influencing factors include chronic stress, hypodynamia, and disrupted routines. The review of publications points to a shortage of unified rehabilitation programs. Methods involve theoretical analysis, anthropometry, and statistics. Comparative analysis suggests differentiated approaches, such as adaptive sports and recreational games, for recovery and strengthening national resilience. This expanded abstract delves deeper into the context. The research addresses the urgent need to mitigate the destructive impacts of full-scale war on somatic and mental health, viewing physical state as a key indicator of adaptation to extreme conditions. Social factors underscore the growing number of trauma-affected individuals, creating a demand for inclusive, adaptive recovery algorithms. The lack of standardized models in Ukraine's physical culture system highlights a methodological void. By resolving this, the study promotes physical education as a tool for individual health improvement and societal durability. Recent literature analysis reveals intensified efforts in adapting rehabilitation to war-specific traumas, focusing on cardiovascular and respiratory disruptions from prolonged stress. Adaptive physical culture positions exercise as a neuroplasticity enhancer against PTSD. Contributions emphasize inclusive sports for veteran reintegration and recreational methods for IDPs to alleviate psychosomatic issues. Yet, long-term efficacy across demographics remains underexplored, shifting toward sensory and breathing techniques to balance the nervous system. Classification categorizes groups by trauma severity: veterans with amputations and stress; IDPs with fatigue from migration; children with motor regressions from confinement; elderly with exacerbated age-related decline. Factors like cortisol-induced catabolism and breathing irregularities compound issues, forming a "war syndrome" intertwining physical and emotional exhaustion. The proposed program integrates physical, psychological, and social elements, verified through anthropometric and physiological assessments, fostering a holistic approach to national recovery.