Features of personal and professional development in the conditions of educational innovations

Abstract

Our century gives psychology a variety of concepts that describe the integrity and uniqueness of a person at the highest levels of their manifestation. That is, a person is not something given in advance, but an "open opportunity" for unique self-actualization inherent only to a person. To study personal and professional development, we turn to the idea of science as an open self-organizing system that allows us to consider the phenomena under study in the dynamics of their development. We adhere to the views that believe that the psyche (consciousness) is the most complex of the known mechanisms of selectivity, transforming the "world in itself" into the "world for us" - a multidimensional world of a person in which one can act, understanding the meaning and value of one's actions, and therefore, being responsible for what one has done. Our initial assumption is that the completeness of the study of the phenomenon of personal and professional development in the context of higher professional education can be achieved if we consider it as a form of manifestation of human self-organization as an integral psychological system. Understanding personal and professional development in the most general sense as an adequate process of self-development for a person endowed with consciousness, characterized by a progressive direction (constructive intention), intensity (avalanche-like dynamism), fundamental incompleteness (openness to the next round of development), we consider it an imminent, invariant feature corresponding to human nature. Thus, the formulation of the problem of personal and professional development in the context of higher professional education inevitably leads to the need to involve systemic analysis in addition, the theory of psychological systems allows us to consider the educational environment as the reality of a given person, containing his own subjectivity, “settled” on objects and turning them into objects that have meaning, sense, and value for a person.Наше століття дає психології безліч понять, що описують цілісність і неповторність особистості на найвищих рівнях їх прояву. Тобто особистість – це не щось наперед дане, а притаманна лише людині «відкрита можливість» унікальної самореалізації. Для вивчення особистісно-професійного розвитку ми звертаємося до ідеї науки як відкритої самоорганізованої системи, що дозволяє розглядати досліджувані явища в динаміці їх розвитку. Ми дотримуємося поглядів, згідно з якими психіка (свідомість) є найскладнішим із відомих механізмів вибірковості, перетворюючи «світ у собі» на «світ для нас» — багатовимірний світ людини, в якому можна діяти, розуміючи сенс і цінність своїх дій, а отже, відповідаючи за свої дії. Наше вихідне припущення полягає в тому, що повнота дослідження феномену особистісно-професійного розвитку в контексті вищої професійної освіти може бути досягнута, якщо розглядати його як форму прояву самоорганізації студента як цілісної психологічної системи. Розуміючи особистісно-професійний розвиток у найзагальнішому розумінні як адекватний процес саморозвитку студента, наділеного свідомістю, що характеризується поступальною спрямованістю (конструктивним наміром), інтенсивністю (лавиноподібним динамізмом), принциповою незавершеністю (відкритістю до наступного витка розвитку), ми вважаємо його неминучою, інваріантною рисою, що відповідає природі людини. Таким чином, постановка проблеми особистісно-професійного становлення в контексті вищої професійної освіти неминуче призводить до необхідності залучення системного аналізу. Крім того, теорія психологічних систем дозволяє розглядати освітнє середовище як реальність студентів, що містить їх власну суб’єктивність, «розселену» на об’єктах і перетворюючи їх на об’єкти, що мають значення, сенс і цінність.