Театральна сценічна мова як фактор розвитку сучасних арт-практик

Abstract

Дисертаційне дослідження присвячене культурологічному аналізу впливу театральної сценічної мови на формування арт-практик (проміжних форм між мистецтвом та культурою повсякдення). Доводиться, що класичний театр стає інтегративним епіцентром формування артпрактик, які редукують театральну поетику (кафе-шантани, рев’ю, мюзик-хол, театрикабаре, театри мініатюр, мюзикли та ін.). Визначаються стильові транформації в посткласичному та постнекласичному театрі, особливості пошуків нових виражальних засобів у європейському театрі ХХ століття. Надається характеристика сучасних арт-практик як сценічно означеного соціального простору.Thesis deals with culturological analysis of the impact of theatrical stage language for the formation of art-practices (intermediate forms between art and everyday culture). It is shown that classical theater becomes an integrated epicenter of art-practices formation, which to some extent reduce theatrical poetics (shantany café, music-hall, theater of cabaret, theaters of thumbnails, musical, etc.). For a long time theatrical stage language of classical theater remained a model for the formation of small art scene forms, which for certain time were limited in their performance possibilities due to the strict order not to use return tools of theatrical poetics outside the theater. Thesis defines style transformation in non-classical and post-non-classical theater, features of new expressive means search in the European theater of the twentieth century. Characteristic of contemporary art-practices as a definite stage of social space is given.