Філософсько-критичний дискурс у теоретичній спадщині українських радянських філософів 1920-х – 1930-х років

Abstract

У дисертаційному дослідженні вперше в українській історико-філософській думці представлено концептуальний історико-філософський підхід до філософської спадщини українських радянських мислителів 1920-х – 1930-х років. З цією метою розкрито тісний взаємозв’язок філософських узагальнень радянських мислителів з ідеологічними настановами марксизму, з одного боку, та панівними на той час західноєвропейськими теоріями, з іншого. Визначено принципи побудови дворівневої філософської критики, що формально відповідає висунутим ідеологією критеріям, а за змістом сповнена оригінальних національно спрямованих ідей. Поряд із вказаним висвітлено особливості розвитку філософсько- естетичних поглядів та репрезентовано специфіку запропонованої українськими радянськими філософами парадигми «національного за формою та пролетарського за змістом» мистецтва. У зв’язку з цим показано провідне значення питання національної культури у філософському доробку мислителів УРСР початку ХХ століття.The dissertation thesis for the first time in the national historical and philosophical thought represents the conceptual historical-philosophical approach to the philosophical heritage of the Ukrainian Soviet thinkers of the 1920s – 1930s. For this purpose strong interrelation between philosophical generalizations of Soviet thinkers and ideological principles of Marxism, on the one hand, and dominant West European theories of the time, on the other hand, is revealed. The structural principles 19 of the two-level philosophical critique are provided, which in its form corresponds to certain ideological criteria and in its content is full of specific national ideas. The peculiarities of philosophical and aesthetic views are described. The author represents the specific nature of the paradigm of art «national in form and proletarian in content», proposed by the Ukrainian Soviet philosophers. In this context the leading role of national culture in philosophical heritage of the USSR thinkers of the early 20th century is proved.