Publication: Національна безпека в інформаційному суспільстві
Loading...
Date
Authors
Дмитренко, Степан Петрович
Дмитренко, Оксана Сергіївна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавництво «Гілея»
Abstract
Розвідка репрезентує дослідження ключових аспектів нацбезпеки у розрізі поняття інформаційного суспільства. Автори розглянули пропаганду, витоки інформації, технологічну залежність, кібератаки, інформаційні війни як основні загрози цифрового простору, що підривають національну безпеку держави. Стратегічним ресурсом, який визначає розвиток будь-якої держави економіки та суспільства, є інформація.
Цифровізаційні та глобалізаційні процеси набувають критичного значення, оскільки Інтернет та соціальні медіа створюють нові можливості поширення цифрових технологій, а відтак і нові можливості серйозних загроз.
Актуалізація питання нацбезпеки в умовах російсько-української війни має масштабні виклики, що породжуються кібератаками, маніпуляціями та пропагандою.
Автори аналізують вплив суспільства інформації на нацбезпеку та визначають основні загрози. Інформаційне суспільство як феномен є формувачем соціальних і політичних процесів. Глобалізація взаємодії мережевих комунікацій через кібератаки, маніпуляції, втручання у внутрішні справи, шантаж на рівні інформації посилюють виклики національної безпеки, відтак, усе менш ефективними стають традиційні механізми захисту інформаційного суспільства та рівнів національної безпеки.
На цій підставі виникає потреба у розробці нових підходів та адаптивних умов розвитку безпеки у цифровій епосі.
Методологічною основою розвідки став системний аналіз, контент-аналіз інформаційних воєн, прогностичні методи та компаративний аналіз.
У статті побіжно окреслено практики забезпечення інформаційної безпеки, у тому числі Китаю, ЄС та США.
Інформаційна безпека, кібербезпека, політична безпека, культурна безпека є проаналізованими основними компонентами нацбезпеки в інформаційному суспільстві.
Особливу увагу автори звертають на вплив цифрових технологій та рівень державного управління, соціальну стабільність, економіку, належне регулювання кіберпростору, пропаганду нацбезпеки та розвиток аудиту дезінформаційних візій.
Автори опираються на вивчення ролі штучного інтелекту та стверджують, що посилення захисту інформаційного простору держави може бути забезпечене автоматизованими системами аналізу даних.
Для виявлення загроз у реальному часі, аналізу джерел інформації та боротьби з дезінформацією необхідно виробити законодавчу ініціативу у сфері регулювання інформаційної безпеки.
Гальмування цих процесів в Україні породжене відсутністю єдиної державної стратегії кіберзахисту, недостатнім рівнем фінансуванням та відсутністю кваліфікованих фахівців.
Стаття надає рекомендації щодо посилення нацбезпеки інформаційного суспільства, інтеграції штучного інтелекту, підвищення рівня медіаграмотності.
У подальших наукових розвідках автори будуть зосереджуватися на аналізі психологічних аспектів інформаційної безпеки та розробці візії стратегії задля протидії гібридним загрозам, а також створення єдиної національної екосистеми кібербезпеки та кіберзахисту.
The study explores key aspects of national security in the context of the information society. The authors examine propaganda, information leaks, technologi-cal dependence, cyberattacks, and information wars as primary threats in the digital space that undermine a state’s national security. Information is identified as a strategic resource that determines the development of any state, its economy, and society. Digitalization and globalization processes are be-coming critically important, as the Internet and social media create new opportunities for the spread of digi-tal technologies, which, in turn, lead to new serious threats. The issue of national security has been particularly relevant in the context of the Russian-Ukrainian war, posing large-scale challenges such as cyberattacks, manipulations, and propaganda. The authors analyze the impact of the information society on national security and identify key threats. The information society, as a phenomenon, shapes social and political processes. The globalization of network communications, through cyberattacks, ma-nipulations, interference in internal affairs, and infor-mation blackmail, exacerbates national security chal-lenges, rendering traditional protection mechanisms less effective in safeguarding the information society and national security levels. This underscores the need to develop new ap-proaches and adaptive security measures for the digi-tal era. The methodological foundation of the study in-cludes systemic analysis, content analysis of information wars, predictive methods, and comparative analy-sis. The article briefly outlines information security practices, including those of China, the EU, and the USA. Information security, cybersecurity, political se-curity, and cultural security are analyzed as the main сomponents of national security in the information so-ciety. The authors pay special attention to the influence of digital technologies on governance, social stability, the economy, proper cyber regulation, propaganda in national security, and the development of disinformation audit mechanisms. The study emphasizes the role of artificial intel-ligence, arguing that enhancing the protection of a state’s information space can be achieved through au-tomated data analysis systems. To detect threats in real-time, analyze information sources, and combat disinformation, it is necessary to develop legislative initiatives in the field of information security regulation. In Ukraine, the delay in these processes is caused by the absence of a unified state cybersecurity strategy, insufficient funding, and a lack of qualified specialists. The article provides recommendations for strength-ening national security in the information society, in-tegrating artificial intelligence, and improving media literacy. Future research will focus on analyzing the psy-chological aspects of information security, developing strategic visions to counter hybrid threats, and creating a unified national cybersecurity and cyber defense ecosystem.
The study explores key aspects of national security in the context of the information society. The authors examine propaganda, information leaks, technologi-cal dependence, cyberattacks, and information wars as primary threats in the digital space that undermine a state’s national security. Information is identified as a strategic resource that determines the development of any state, its economy, and society. Digitalization and globalization processes are be-coming critically important, as the Internet and social media create new opportunities for the spread of digi-tal technologies, which, in turn, lead to new serious threats. The issue of national security has been particularly relevant in the context of the Russian-Ukrainian war, posing large-scale challenges such as cyberattacks, manipulations, and propaganda. The authors analyze the impact of the information society on national security and identify key threats. The information society, as a phenomenon, shapes social and political processes. The globalization of network communications, through cyberattacks, ma-nipulations, interference in internal affairs, and infor-mation blackmail, exacerbates national security chal-lenges, rendering traditional protection mechanisms less effective in safeguarding the information society and national security levels. This underscores the need to develop new ap-proaches and adaptive security measures for the digi-tal era. The methodological foundation of the study in-cludes systemic analysis, content analysis of information wars, predictive methods, and comparative analy-sis. The article briefly outlines information security practices, including those of China, the EU, and the USA. Information security, cybersecurity, political se-curity, and cultural security are analyzed as the main сomponents of national security in the information so-ciety. The authors pay special attention to the influence of digital technologies on governance, social stability, the economy, proper cyber regulation, propaganda in national security, and the development of disinformation audit mechanisms. The study emphasizes the role of artificial intel-ligence, arguing that enhancing the protection of a state’s information space can be achieved through au-tomated data analysis systems. To detect threats in real-time, analyze information sources, and combat disinformation, it is necessary to develop legislative initiatives in the field of information security regulation. In Ukraine, the delay in these processes is caused by the absence of a unified state cybersecurity strategy, insufficient funding, and a lack of qualified specialists. The article provides recommendations for strength-ening national security in the information society, in-tegrating artificial intelligence, and improving media literacy. Future research will focus on analyzing the psy-chological aspects of information security, developing strategic visions to counter hybrid threats, and creating a unified national cybersecurity and cyber defense ecosystem.
Description
Keywords
національна безпека, інформаційне суспільство, кібербезпека, інформаційні загрози, пропаганда, national security, information society, cybersecurity, information threats, propaganda
Citation
Дмитренко, С. П. Національна безпека в інформаційному суспільстві / С. П. Дмитренко, О. С. Дмитренко // Гілея : науковий вісник. – Київ : «Видавництво «Гілея», 2025. – Вип. 205-206 (№ 3-4). – С. 63-70.